З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну особливої актуальності для Уряду та аграрного бізнесу набуло питання продовольчої безпеки. Постійна загроза обстрілів і дефіцит пального, захист технічного парку господарства і узгодження польотів — про роботу на угіддях із застосуванням коптерів DJI AGRAS T30 під час війни розповів партнер QUADRO.ua, заступник директора з питань захисту рослин ФГ «Благоє» Юрій Савицький. 

Одеська область, Болградський район, с. Березино

- Перші дні та тижні повномасштабних бойових дій. Чи було тоді у вас розуміння, які завдання та труднощі постануть перед господарством у агросезоні 2022?

- Звичайно. Для мене було очевидно, що будуть проблеми з дизельним пальним, бо вся військова техніка — це дизель, тоді ж почалися атаки на нафтопереробні підприємства, на нафтобази. Минулий рік показав, що з Agras T30 витрата бензину становить 250 мл/га плюс бензиновий генератор — це набагато дешевше, ніж навіть проста автівка і причепний оприскувач, аніж трактор і оприскувач й поготів. Додайте підвіз води. Ми одразу розуміли, що дрони гратимуть у польових роботах під час війни значущу роль.

- Які завдання для вашого підприємства наразі найактуальніші?

- Зараз ми завершуємо посів кукурудзи. Всі інші культури, зокрема соняшник, вже посіяні. Нещодавно обробили коріандр, озимі — пшеницю та ячмінь, білу та жовту гірчицю, посіяли сорго, залишилося трохи досіяти просо, зараз обробляємо льон. Проблема була у тому, що коли ми пройдемо культиватором по падалиці, ми відкриємо всю вологу і наші південні вітри та сонце просто висушать землю. Під час хімічної обробки падалиці за допомогою БПЛА нам не потрібно їздити полем, і земля залишається закритою, волога залишається закритою. Зберегти вологу — одне з найважливіших завдань наразі, і коптер допомагає нам з цим.

- Багато мешканців Одеської області стали вимушеними переселенцями. Чи зіткнулося ваше господарство з браком фахівців?

- Я дуже патріотично налаштована людина, в ЗСУ мене не взяли, тому я намагаюся робити що можу, все, що від мене залежить. Моя сім’я в Одесі. Бессарабія — дуже непростий у політичному плані регіон, але я вважаю, не можна бути «за мир у всьому світі». Мене дуже дратує, що деякі чоловіки залишили Україну та Одеську область, але сказати, що у нас брак кадрів, я не можу. Приїхали люди з інших областей України — з Харкова, з Донецької області. Фахівців, які хочуть працювати ми завжди знаходимо, тому все гаразд. Один наш співробітник, який і раніше брав участь у російсько-українській війні у лавах ЗСУ, знову пішов на фронт, ми поважаємо його рішення, і після війни наші двері завжди для нього відкриті, він працюватиме на добрій сучасній техніці. 

- Чи змінився перелік культур, які ви зараз вирощуєте? 

- Перелік культур істотно не змінився. Ми трошки експериментуємо, наприклад, відмовилися від нуту, від сафлору, від дайкону та від ріпака. В нас залишаються: озимі, соняшник, залишається кукурудза всупереч тому, що в нашому кліматі вирощувати її складно, залишається люцерна, технічні культури, горох, гірчиця. Дуже хороша культура сорго, льон дуже добрий в обробітку, а ще після нього залишається дуже хороший фон на посівах. 

- Питання безпеки. Як ви захищаєте людей, техніку? 

- Загалом у нас зараз відносно спокійно, угіддя знаходяться майже на кордоні з Молдовою. Не вважаю, що ми можемо спеціально або додатково щось захистити, адже маскувати техніку — ще гірше, ворожі безпілотники все одно літають та можуть подумати, що це військова техніка. Тому ми особливо нічого не ховаємо, просто працюємо. З нашого парку техніки нічого не постраждало, автівок у нас небагато, найкращий «Камаз» передали ЗСУ. Ми не чекаємо нічого взамін, нас так виховали, менше говорити — більше робити.

- Які додаткові переваги в умовах війни дає внесення ЗЗР коптерами? Чи безпечніше обробляти угіддя БПЛА порівняно з наземною технікою? 

- Зрозуміло, що дронами ми не можемо закрити водночас 2000 га та обсяг у 20-22 культури, коли роботу з внесення рідини потрібно проводити постійно. Але якість оброблення коптером краща, і проблеми з хімією зараз пов’язані не лише з ціною, а і з наявністю в Україні необхідних ЗЗР. Якщо порівняти витрати агрохімії на 1 га, то у наземного обприскувача це ціла одиниця діючої речовини, а у коптера — 0,85-0,8 одиниці, коефіцієнт менше. Нам у хімічний спосіб падалицю прибрати виходить дешевше, ніж у механічний. Відповідно, на дрон робимо дуже велику ставку. 

- З якими перешкодами зіткнулися у юридичній площині? Як ви їх подолали?

- Одеська ОВА одразу дала заборону на польоти, я спочатку злився, але потім зрозумів — у них така кількість проблем, що їм просто не до цих питань. Потім ми почали діалог із місцевими прикордонними заставами, з їхнім комендантом, проконсультувалися з військовими, подали лист-прохання на дозвіл використання дронів задля підтримки продовольчої безпеки. У листі зазначили модель DJI Agras T30, дані автомобілів і людей, які працюватимуть на угіддях, висоту польотів. Військові погодили наш лист. Тепер раз на місяць ми інформуємо всі служби про заплановані польоти.

- Який ваш прогноз на агросезон 2022? Які потреби вийде закрити та якими будуть втрати від російського вторгнення?

- Ми вже маємо дефіцит дизельного пального — це найсерйозніша проблема, тому всі роботи дуже ретельно плануємо — хочемо максимально заощадити. Були також проблеми із запчастинами на сільгосптехніку, не глобальні, але кілька днів простою — це втрата часу: змінюється температурний режим, йде волога, збиваються фази росту. Тому передбачаю мінімум 10% втрати прогнозованого врожаю, але це мінімально, це втрати саме через війну, без врахування погодних факторів тощо.