Озираючись на історію досягнень науки й техніки, які дали змогу вивести військову справу на новий рівень, бачимо не лише постійний розвиток зброї й технічних засобів. Змінюється сама парадигма ведення війни. У цьому контексті іноді забуваємо про деталі, про дрібніші речі, які, зрештою, виявляються не менш важливими, ніж важка техніка чи мережа супутникової розвідки.

У перекладі статті від виробника прицілів AGM ми торкнемося одного з таких аспектів — військової оптики. Її використання безмежно розширює потенціал стрілецької зброї, і саме про цей симбіоз ми сьогодні поговоримо. Адже якою б досконалою та якісною не була зброя, недостатньо навести її у потрібному напрямку та вистрілити. Боєць повинен бачити ціль і вміти коригувати траєкторію пострілу. Крім того, дальність пострілу мусить співвідноситися зі здатністю стрільця прицілюватися. Ця зв'язка має відповідати характеристикам один одного.

Приціл — це можливість уникнути невинних жертв та ефективніше знищувати ворожих солдатів. Збройова оптика забезпечує рекордні показники продуктивної дальності пострілу — 3540 м. Цей рекорд встановив Валі — снайпер канадської армії зі складу Об'єднаної оперативно-тактичної групи 2, використовуючи снайперську гвинтівку McMillan Tac-50 (він навесні 2022 року допомагав ЗСУ протистояти російським загарбникам). Природно, що боєць використовував найкращий оптичний приціл, який тільки можна було встановити на McMillan Tac-50. Інакше легендарний постріл не відбувся б. Цей рекорд став ідеальним сплавом видатного професіоналізму стрільця, надійності зброї та інформативності оптичного прицілу. Подумайте про цей рекорд трохи довше, адже неможливо одразу усвідомити всю його фантастичність. Це поєднання людини та її інструментів важко оцінити одразу. Тому ми спробуємо пояснити його більш детально.

Під час війни у В'єтнамі було встановлено перше значне досягнення у стрільбі на великі відстані. Американський снайпер, герой війни Карлос Хаткок, великокаліберним кулеметом М2 Браунінг калібру .50 із оптичним прицілом встановив рекорд влучного пострілу на 2 500 метрів. Це фантастичне досягнення протрималося майже сорок років. Можна зробити висновок, що таке далеке ураження було, по суті, заслугою майстерності та везіння самого стрільця і, меншою мірою, цінності зброї та прицілу.

Лише через 35 років, починаючи з 2002 року, почався парад подолання цього, здавалося б, вічного рекорду. Один зі снайперів знищував цілі на аналогічній відстані з урахуванням вертикальної поправки 119 м. Ми навіть не намагаємось оскаржувати трансцендентну майстерність цих хлопців, але зброя та оптика створили всі умови для демонстрації видатної майстерності. Тож давайте розберемося зі збройовою оптикою, що таке приціли, як вони з'являються та як прицілюватися в оптичний приціл.

Історія появи оптичних прицілів

Алгоритм завжди був простим — винайдіть зброю, яка формуватиме дистанцію між Вами й ворогом. Навчіть цю зброю бути ефективною на великій відстані, щоб ще більше збільшити дистанцію між Вами й ворогом. Зробіть таку зброю простою у використанні, компактною та ергономічною. Зробіть зброю точною. Зробіть її максимально точною, що призведе до підвищення ефективності.

Останні два пункти вирішувала система прицілювання, яка сьогодні трансформувалася в групу приладів, які можна назвати збройовою оптикою. Попри те, що такий алгоритм простий і зрозумілий будь-якій розсудливій людині, реалізувати його було складно. Тому що думка завжди випереджає можливості.

Оптика почала свій розвиток ще в 15 столітті, і як розділ загальної фізики, і як прикладна наука. Щойно технології дали змогу створювати високоякісне скло, почався розвиток виробництва лінз. Насамперед такі винаходи цікавили астрономів і вчених, які будували свою діяльність на спостереженнях за зоряним небом. Перший прототип сучасного телескопа з'явився на початку сімнадцятого століття. Притім винахід був настільки своєчасним і очікуваним, що відразу кілька незалежних вчених і винахідників подали свої проєкти й заявки на патенти. Це призвело до невеликої патентної війни в Нідерландах.

Подальший розвиток оптики для особистого користування був стрімким і швидко вбирав у себе інновації світу, який рухався до каскаду промислових революцій. Не обійшлося й без випадковостей. Наприклад, в середині XVII століття важливе відкриття зробив англійський астроном-аматор Вільям Гаскойн. Під час експериментів із кеплерівським телескопом він залишив прилад у розібраному стані. А коли повернувся ― то помітив, що всередині телескопа павук плете павутину. Здавалося б, нічого незвичайного для того часу, але коли англієць подивився в телескоп, то виявив, що павутина сфокусована відносно віддалених об'єктів. Відкриття цього принципу стало значним поштовхом для подальшого вдосконалення телескопічного зору.

З появою вогнепальної зброї виникло логічне бажання поєднати її з пристроєм, який допоміг би краще прицілюватися. Чим далі й точніше стріляла зброя, тим актуальнішим ставало вирішення цієї проблеми. Тому в 1776 році на рушниці Чарльза Вілсона Піла і Девіда Ріттенгауза встановили оптичний приціл. Все було непогано й навіть працювало :). Єдиний суттєвий недолік ― кільця прицілу міцно утримували оптику на корпусі зброї. А сама оптика була громіздкою й зазвичай не давала змоги стрільцю прицілитися. За вдалого прицілювання вона при пострілі сильно вдарялася силою віддачі. Того ж року були описані й теоретичні моделі зброї з оптичним прицілом.

Ідея вже була формалізована у свідомості інженерів та зброярів. Тому винахід функціонального прицілу для гвинтівки став питанням часу. У 19 столітті це стало можливим. У Нью-Йорку зброяр Морган Джеймс створив телескопічний приціл, який можна було використовувати разом із вогнепальною зброєю. Його креслення опубліковали. Таким чином, конструкція, створена британсько-американським зброярем, стала використовуватися багатьма виробниками. Через одинадцять років Вільям Малькольм із Сиракуз, штат Нью-Йорк, винайшов свою версію прицілу. Цей пристрій був інноваційним. Він не тільки став практичним рішенням для протистояння віддачі зброї, але й збільшував ціль від 3 до 20 разів. Ця ітерація прицілів стала основою для обох сторін під час Громадянської війни в США. Але вона не була унікальною. У той самий історичний період були популярні версії Девідсона та Паркера Хейла. Хоча експерти вважають їх гіршими.

В Європі паралельно відбувався розвиток доповнень до зброї. Як і в багатьох інших сферах озброєння, піонерами в цій галузі були Австрія та Німеччина. Австрієць Август Фідлер створив свій варіант заломлювального оптичного прицілу. Цей зразок ліг в основу багатьох успішних моделей, що використовувалися під час Другої світової війни, продемонструвавши відмінні результати як у практичності, так і в продуктивності.

Німеччина увійшла в історію не тільки як країна, що разом із СРСР розв'язала найстрашнішу війну в історії людства. Але також як країна, багата на педантичних, талановитих і винахідливих вчених та інженерів. Саме вони до 1943 року вирішили фундаментальну проблему й навчили своїх солдатів бачити в темряві. Це сталося завдяки винайденню прототипу прицілу нічного бачення. Цей пристрій під назвою Zielgerät 1229 з інтригуючою та романтичною кодовою назвою Vampir виглядав дуже... дивно. Його розробили для штурмової гвинтівки StG 44, якою активно озброювали батальйони Вермахту. Пристосування мало вигляд коробочки, що кріпилося на спину бійця. Це був не просто приціл нічного бачення, а ціла система з громіздкою батареєю та активною системою інфрачервоного підсвічування, яку носив солдат. Vampir використовувався в бою лише кілька разів, з 1944 до 1945 року, й не приніс нацистам багато переваг. Але чого ще очікувати від приладу нічного бачення покоління 0?

Однак можливості технології нічного бачення стали очевидними на практиці, що призвело до акцентованої розробки все нових і нових практичних і функціональних ітерацій тепловізійних прицілів і тепловізійних прицілів.

Основні параметри оптичного прицілу

Звичайній людині, далекій від військової або мисливської тематики, тема може здатися незрозумілою й далекою. Але, якщо Ви розбираєтеся в темі й занурюєтеся в нюанси або вибираєте між тепловізором і тепловізійним прицілом, Ви маєте знати параметри оптики, які вкрай важливо враховувати під час вибору необхідного приладу.

Збільшення. Навряд чи варто пояснювати значення й важливість цього параметра. Адже всі знають, що це здатність оптичного обладнання наближати об'єкт спостереження візуально. Зазвичай цей параметр відображається як символ, наприклад, «3х». Це означає, що об'єкт спостереження виглядатиме так, ніби Ви перебуваєте втричі ближче до об'єкта в цій позиції. Проте значне наближення — це не завжди добре. Чим більше збільшення, тим вужче поле зору й сильніший вплив тремтіння.

Діаметр об'єктива. Діаметр об'єктива корелює з кількістю світла, яку лінза здатна пропускати. Цей параметр стає особливо важливим, коли ми говоримо про приціл нічного бачення через залежність технології NV (нічного бачення) від кількості накопиченого світла. До цього показника повернемося нижче.

Методи маскування відблисків. Це актуальний, життєво важливий параметр для солдатів, особливо для снайперів. Підкоряючись законам фізики, лінза створюватиме відблиски, які можуть викрити стрільця навіть у найбільш підготовленому укритті. Повністю вирішити цю проблему поки що не вдається. Однак є багато варіантів, від спеціального покриття лінз антивідблиску до методики розрахунку траєкторії для вибору позиції.

Інфрачервоне підсвічування. Також важливий параметр насамперед для прицілу нічного бачення. ІЧ-підсвічування може замінити природне світло, яке приціл повинен відображати в зоні спостереження вночі. Він демаскує стрільця, а виявити позицію можуть не лише вороги, а й деякі тварини. Тому про наявність такої опції варто подумати не лише військовим, а й мисливцям.

Поле зору. Це важливий параметр, який необхідно враховувати перед стрільбою й покупкою оптики. Поле зору корелює з оптичною конструкцією прицілу. На практиці це показник, який відображає, скільки футів буде видно на відстані 100 ярдів (лінійне значення). Або скільки градусів можна побачити (кутове значення). Якщо Ви розумієте ці прості значення, то зможете швидко визначити основні показники прицілу.

Вихідна зіниця. Якщо збираєтеся активно використовувати бойову оптику та будь-яку іншу оптику, повинні розуміти, як працюють ці прилади. Будь-який прилад має ідентичний принцип роботи. Лінза накопичує концентроване світло у вихідній зіниці, діаметр якої дорівнює діаметру лінзи. Для оптимальної ефективності концентрації світла та ефективного збору світла діаметр вихідної зіниці повинен відповідати розміру райдужної оболонки ока в положенні максимального розширення. У людини це приблизно 7 мм на піку, але з віком цей показник зменшується. Якщо баланс порушується, світло починає втрачатися, і вміст візуальної інформації значно знижується. Це призводить до ефекту, який називається «втрачене світло».

Але очевидність правильної відповіді тут вводить в оману. Річ у тім, що велика вихідна зіниця є зручною для використання. Це забезпечує ефект, за якого стрілець не має проблем із затемненням або віньєтуванням зображення, і дає кілька переваг, наприклад, легше відстежувати цілі, що швидко рухаються.

Оптичний приціл може дуже втомлювати очі. Є очевидні незручності у використанні в похмурий день, коли кількість природного світла обмежена. З цього можна зробити висновок, що приціли зі збільшеною зіницею є більш адекватним і комфортним вибором, навіть незважаючи на те, що вдень вони не використовують свій потенціал максимально.

Розвантаження для очей. Під цим поняттям слід розуміти відстань між вихідною зіницею й задньою лінзою окуляра. Дещо складніша інтерпретація — це оптимальна відстань між оком стрільця й окуляром. За якої він може продуктивно працювати з приладом і керувати ним без ефекту віньєтування. Варто пам'ятати, що значна фокусна відстань окуляра означає збільшене віддалення вихідної зіниці. У прицілах, що використовуються в цивільних цілях, винос вихідної зіниці становить від 0,98 дюйма до 3,9 дюйма (2,48 см до 9,9 см). Але прицілам для військової зброї потрібне набагато більше видалення вихідної зіниці. Це продиктовано тим, що для цілей військових або поліцейських життєво важливо звести до мінімуму горезвісний ефект віньєтування.

Як і в оптичних прицілах, значний вихідний отвір зіниці дає змогу уникнути периорбітальних травм, відомих як «знак ідіота» та «слід від укусу». Найчастіше травми отримують недосвідчені стрільці, які забувають про віддачу зброї або погано її контролюють.

Також тим, хто носить окуляри, варто враховувати це під час вибору прицілу. Навіть якщо вони обирають приціл для пневматичної гвинтівки, в якому віддача майже нівелюється. Скло окулярів зменшує відстань до окуляра. Тому краще зробити поправку на цей нюанс.

Елементи оптичного прицілу

Як і більшість ефективних і практичних виробів, звичайний гвинтівковий приціл досить простий за конструкцією. Простий і елегантний. Стандартна оптика — це просто труба з лінзами. Саме так! Але водночас це поєднання технологій та інноваційних рішень і матеріалів, як-от приціл нічного бачення останніх поколінь або сучасний тепловізійний приціл. Елементарна конструкція з безмежними можливостями, що відкриває перед стрільцем нові горизонти, в буквальному сенсі. Звісно, існують і складні конструкції, які коштують чималих грошей. Але основа і базис у них ідентичні.

Об'єктивна лінза розташована з протилежного боку від стрільця. Її завдання — фокусування. Нижче ми зупинимося на цій життєво важливій частині пристрою. У фокальній площині розміщується прицільна сітка. Існує кілька основних типів прицільних пристосувань для гвинтівок, серед яких є як нові розробки, так і перевірені часом та війною варіанти. Навіть вона здатна підняти продуктивність стрільця на новий рівень. 

У найпростішому вигляді роль прицілу може виконувати звичайна точка. Більш складні малюнки лише своєю конфігурацією дають можливість стрільцю розрахувати траєкторію падіння кулі на відстані та компенсувати силу вітру. Завдяки можливості регулювати розташування малюнка в горизонтальному і вертикальному положеннях стрілець може врахувати балістичне падіння й контроль вітру. Крім того, багато прицілів мають вбудоване підсвічування, що покращує ергономіку та ефективність роботи в несприятливих умовах.

Наступними за сіткою є зум-лінзи. Ці оптичні елементи коригують положення зображення у фокусній точці, даючи змогу стрільцю бачити правильне зображення, а не перевернуте, створене об'єктивом. Основна функція цих лінз, як випливає з їхньої назви, полягає в налаштуванні оптичної конструкції для наближення та віддалення зображення. Це відбувається механічно, шляхом регулювання відстані між зум-лінзами експонометра. Також варто зазначити, що деякі виробники розміщують сітки за набором трансфокаторів.

Третьою важливою центральною частиною прицілу є окуляр. Саме з цим елементом спостерігач діє безпосередньо, хоч і віддалено. Завдяки цьому елементу створюється віртуальне зображення, яке дає змогу стрільцю оцінити зону спостереження в природному стані очей. Деякі виробники використовують окуляр для розміщення елементів, що коригують ефект паралакса. 

Ще раз звернемо Вашу увагу на покриття оптичних елементів прицілу. Зазвичай такі рішення є захисними, що запобігають зносу чутливих деталей. Але є й покриття антивідблиску, яке життєво необхідне стрільцям у зоні виконання бойових завдань. Воно містить розпізнавальні знаки снайпера.

Кріплення прицілу

Очевидний пункт, але про нього варто пам'ятати завжди. Адже недостатньо просто купити якісний приціл. Він допоможе тільки в тому разі, якщо підійде до Вашої зброї. Також потрібно враховувати способи кріплення приладу. Тож не завадило би провести невеличку домашню роботу, щоб не робити зайвих отворів у Вашій улюбленій рушниці. Це не єдина проблема, з якою Ви можете зіткнутися під час вибору ідеального варіанту для Вас і Вашої зброї.

Питання кріплення

Як ми вже згадували, збільшення зони спостереження і допомога під час стрільби — не головна вимога до сучасного прицілу. Не варто забувати про віддачу зброї. Вона впливає не тільки на стан оптики, але і на її розташування на корпусі зброї. Тому часто оптика кріпиться за допомогою двох кілець. Але для зброї з сильною віддачею використовують і три кільця. Варто зауважити, що для пістолетів, де простір для фіксації обмежений, конструкція не дає змоги зробити це надійно. Недостатнє кріплення може спричинити багато проблем, і наявність руху в прицілі в момент пострілу — найменша з них.

Вдало підібрані кільця, місця їх фіксації та щільність кріплення — запорука довговічності та практичності пристрою. Якщо порушити ці вимоги, то існує ймовірність нерівномірного навантаження на корпус прицілу, що призведе до деформації або руйнування корпусу. Особливо це стосується зброї з потужною віддачею.

Зброя зі специфічною конструкцією, в якій гільза викидається у верхній частині затвора, також вимагає винахідливого підходу. Стандартним рішенням для такого типу зброї є зміщення прицілу вбік. Другим варіантом вирішення цієї проблеми є встановлення прицілу з великим вильотом відносно затвора.

Але в будь-якому випадку, навіть якщо Ви добре обізнані зі стандартними проблемами і нюансами, ми все одно радимо звернутися до професіоналів. Якщо не по допомогу, то за порадою.

Кільця прицілу

Зазвичай зброя не має унікальних платформ та конструктивних елементів для кріплення прицілу. Тому кільця прицілу є найдоступнішим, найефективнішим та неінвазивним варіантом встановлення оптики. Враховуючи, що центральним елементом оптики є кругла головна труба, кільця прицілу виглядають ідеальним рішенням для встановлення та експлуатації стандартного прицілу. Чим щільніше кільця прилягають до корпусу оптики, тим надійніше вони з'єднуються з корпусом зброї, тим монолітнішим стає симбіоз, і тим довше прослужить тендітна конструкція. А про основні проблеми з віддачею ми вже згадували вище.

Прицільні кронштейни

На перший погляд, це найзручніший і найпростіший варіант встановлення оптики та додаткових пристроїв для озброєння. Але він має кілька недоліків. Насамперед вони пов'язані з тим, що кронштейни повинні бути щільно зафіксовані на корпусі зброї. Слабким місцем цієї конструкції є болти або інші способи з'єднання двох елементів. У разі зносу чи втоми металу, а також якщо монтаж був виконаний із порушенням інженерних вимог, наслідки можуть бути катастрофічними для оптики. Також варто пам'ятати, що існує кілька типів основ прицілів, — більше, ніж потрібно. Це, найімовірніше, викликано марнославством деяких виробників зброї, ніж необхідністю.

Монтажні рейки

Особливістю конструкторських рішень деяких європейських компаній є можливість встановлення напрямних під прицілом. Це дає змогу виконати монтаж, який не вимагає використання кілець взагалі або використання одного кільця. Суттєвим недоліком такої конструкції є те, що монтажні рейки неможливо демонтувати, оскільки вони є майже монолітною частиною корпусу. З іншого боку, таке інженерне рішення забезпечує неймовірну варіативність у встановленні прицілу, щоб підлаштовувати його положення під потреби та бажання снайпера.

Очевидною перевагою такого кріплення є знерухомлення конструкції та її надійність. Воно здатне витримати навіть потужну віддачу без деформації компонентів і створення люфту. Завдяки підвищеній міцності вплив часу експлуатації конструкції також не позначається на її стані.

Рейкові інтерфейсні системи

До цього типу кріплень відноситься найвідоміша і найпопулярніша планка, яка стала універсальним рішенням для монтажу прицілів та інших збройових пристроїв. Мова про єдину стандартну планку Picatinny rail MIL-STD-1913, також відому як Pic rail, що отримала назву STANAG 2324 після того, як її прийняли за стандарт у НАТО в 1995 році. Це найвідоміший приклад рейкової інтерфейсної системи для кріплення оптичних та інших пристроїв.

Цікаво, що, як багато хто вважає, планка Пікатіні не названа на честь винахідника або творця. Цей елемент зброї був названий на честь арсеналу Пікатіні, розташованого в Нью-Джерсі. Саме там була розроблена та випробувана система. Сьогодні це надійний, популярний і широко розповсюджений варіант як для професіоналів, так і для стрільців-початківців.

Не кажучи вже про планку Вівера, яку Вільям Р. Вівер розробив ще в 50-х роках минулого століття. І, так, у цьому випадку система була названа на честь свого винахідника. Вона була попередницею планки Пікатінні та відрізнялася від неї відстанню між прорізами. Крім того, планки різняться за розміром. Проте планка Пікатіні дає змогу встановлювати пристрої, призначені для планки Вівера.

Типи оптичних прицілів

Говорити про типи оптичних прицілів непросто. Не тому, що це незрозуміла тема — можна легко назвати кілька з них. Проблема в тому, що складно визначити критерії, за якими ділити пристрої. Але ми спробуємо не зациклюватися на класифікації, а поговорити про те, які можливості відкривають наука й ринок.

Фіксований приціл

Ми почнемо з найбільш стандартного, звичайного й невибагливого пристрою. Фіксований приціл — це базовий приціл та хороший вибір початківців і тих, кому не потрібні передові інструменти. Прилад примітний тим, що не може керувати наближенням, оскільки не має такого функціоналу. Є лише один рівень наближення, і його ніяк не можна змінити. Звичайно, це не дуже зручно, але ціна такого виробу значно нижча за інші прилади, тому варто уважно вивчити можливість придбання такого прицілу, особливо аматорам.

Приціл із варіативним наближенням

Цей зразок майже ідентичний до попереднього прикладу. Суттєва відмінність полягає в тому, що він має набір лінз та інструментів для налаштування необхідного рівня наближення. Маркуються такі приціли так: 5-20X56. Де 5 — мінімальний рівень наближення, 20 — максимальний, а остання цифра — розмір об'єктива в міліметрах.

Це надійні та невибагливі прилади, які не набагато дорожчі за фіксований приціл, але мають більш широкі можливості. Проте в них не передбачені деякі функції, які, наприклад, важливі для військових. Цей варіант підійде як для експертів, так і для новачків.

Тактичний приціл

Сьогодні «тактичним» називають практично все, що стосується армії або пофарбовано в колір «хакі». У цій великій кількості пропозицій, де може бути все — від тактичного туалетного паперу до тактичної білизни — легко загубитися й визначити, що ж саме гідне такої назви.

Тактичний приціл максимально відповідає своїй назві. Це прості, надійні приціли, розроблені для вузьких потреб і конкретних цілей. Вони часто мають низький рівень збільшення та просту прицільну сітку. Яскравим прикладом продуктивного використання таких приладів є версія, призначена для піхотинців. Для них створюються приціли, що не перевищують рівень збільшення 4х. Як показує практика, це оптимальне рішення для умов піхотного бою.

Далекобійний приціл

Не зовсім справедливо об'єднувати групу прицілів під такою назвою. Адже до неї можна віднести багато прицілів, від змагальних до наддовгих снайперських приладів. Усі приціли зі збільшенням 10х і більше належать до групи Long Range Scope. Але водночас вони настільки різні, що можна написати не одну книгу, перераховуючи відмінності. І, так, навіть серед далекобійних є приціли з регулюванням дальності, а є й такі, що не мають механізму збільшення.

Мисливський приціл

Приціли для мисливців можна виділити в окрему категорію. Так, вони дійсно відрізняються від військових чи інших приладів. По-перше, творці таких приладів знають про особливості їхнього використання, тому роблять їх міцними й готовими пережити перепади температур і погодні зміни. По-друге, розробник надає особливу увагу чистоті та яскравості зображення, адже саме ці параметри є критичними для мисливця. Часто виробник може пожертвувати іншими функціями, щоб досягти максимуму у цих двох параметрах.

Зазвичай збільшення мисливських прицілів не перевищує 20х, оскільки воно просто не потрібне. Так Ви отримуєте перевірений часом і практикою ідеальний прилад для рейду.

Приціл для змагань

Спортивна стрільба — це також специфічна галузь, яка вимагає унікального підходу. Пам'ятайте про це, коли пропонуєте встановити на бойову або мисливську гвинтівку приціл для змагань. Ці прилади занадто великі та не призначені для таких завдань. Крім того, вони занадто крихкі й обмежені в сприйнятті світла. Це тому, що спортсмени зазвичай стріляють по невеликих мішенях із великої відстані в прийнятних, спокійних умовах.

Все це породжує ще одну проблему. Такі приціли дуже важкі, особливо, якщо порівняти з аналогами для полювання та армії. Враховуйте це, адже встановлення такого обладнання на звичайну зброю внесе помітний дисбаланс під час її використання.

Снайперський приціл

Масова культура привчила нас до образу снайпера з великою гвинтівкою і прицілом, який за розмірами можна порівняти зі зброєю. Але це не так. Реальність відрізняється від того, що вкоренилося в уявленні непрофесіоналів. Сучасний снайпер використовує надзвичайно малий приціл. Ба більше, на озброєнні американської армії представлені прилади зі встановленим 10-кратним збільшенням.

Як снайпер може бути ефективним із такою слабкою функціональністю? Відповідь проста: основна зброя снайпера — це він сам. Тому головне, що він отримує від приладу — це специфічна багатофункціональна сітка, яка дає змогу професіоналу врахувати безліч важливих параметрів і підготувати ідеальний постріл. Варто зазначити, що продуктивно працювати з такими сітками можуть лише досвідчені фахівці. Настільки вони вимогливі та оригінальні.

Приціл розвідника

Цей прилад максимально універсальний. Він має слабкі можливості збільшення, які варіюються від 2х до 8х, і обмежені можливості налаштування. Це не можна вважати недоліками. Навпаки, пристрій надійний, простий і виконує свою функцію.

А функція цього прицілу — бути ефективним і надійним приладом для використання в лісистій місцевості. Саме тому його так люблять військові та мисливці на оленів.

Приціл Red Dot

Ми вирішили включити цей тип прицілів до нашого списку, хоча, чесно кажучи, він не зовсім корелює з іншими розглянутими пристроями. Коліматорний приціл і приціл із червоною точкою часто не забезпечують збільшення. Все що Ви отримуєте — це зазвичай червона крапка на екрані перехрестя, яка візуалізує напрямок стрільби і майже не схильна до ефекту паралакса. Червону крапку бачить лише стрілець, що відрізняє приціл Red Dot від лазерного прицілу, який бачить кожен, тож може викрити стрільця.

Але, використовуючи такий пристрій, Ви не зможете стріляти на великі відстані. Точніше, зможете, але він Вам не допоможе. А ось на близьких дистанціях він стане Вашим найкращим другом, оскільки допоможе скоротити час між прицілюванням і пострілом.

Приціл нічного бачення

Це дороге, високотехнологічне, дивовижне обладнання. Ще п'ятдесят років тому важко було уявити, що хтось може купити мініатюрний приціл для полювання вночі. Чесно кажучи, складно уявити, як інженери змогли створити настільки малі компоненти, що вони поміщаються в маленькій трубці і витримують віддачу.

Технологія NV практично повторює механізм нічного бачення, яким природа наділила нічних тварин. Пристрій акумулює доступне світло, підсилює його і передає візуалізовану інформацію на дисплеї. Звісно, такий пристрій не є універсальним, адже потребує мінімальної кількості світла. Достатньо навіть того, що надходить від Місяця. Але якщо джерела світла немає, прилад стає марним. Для таких випадків більшість ПНВ прицілів оснащені ІЧ-випромінювачами. Але варто пам'ятати, що інфрачервоне світло легко виявляється як іншими приладами, так і деякими видами тварин.

Пропонуємо почитати детально про принципи роботи систем нічного бачення в іншій статті нашого блогу.

Сучасні приціли нічного бачення мають великий арсенал цифрових можливостей: відеозапис, Wi-Fi-з'єднання та різні види прицільних сіток. Це прилад, який вартий Ваших грошей і Вашої уваги, обирайте свій приціл за посиланням: https://store.quadro.ua/optichni-priladi/pritsili/

Тепловізійний приціл

Приціли на основі цієї технології призначені для вирішення тих самих завдань, що і приціли нічного бачення, але працюють за зовсім іншим принципом. Вони реєструють теплові сигнатури та візуалізують їх у кольоровому діапазоні. Завдяки цьому стрілець отримує інформативну картинку, яка дає змогу швидко й детально оцінити ситуацію.

Тепловізійні приціли позбавлені недоліків нічного бачення — їм не потрібне світло для роботи і вони можуть працювати в умовах нульової видимості. Але досить об'єкту спостереження зайти за стіну або іншу щільну перешкоду ― він стане невидимим для тепловізора.

Пропонуємо почитати детально про принципи роботи систем нічного бачення в ще одній статті нашого блогу.

Накладні системи

Варто згадати й про цю систему. Її суть полягає у використанні звичайної збройової оптики та приладів нічного бачення. Спеціальні приціли розміщуються перед прицілом або за ним, і такий симбіоз дає змогу користуватися всіма перевагами нічного бачення, не розлучаючись із улюбленим прицілом. Це компромісний варіант, але над ним можна поміркувати.

Вибір прицілу для зброї — питання, яке не має однозначної відповіді. Приходьте за консультаціє до шоу-румів QUADRO KYIV (Басейна, 12) та QUADRO LVIV (Кавова, 6-7), або обирайте свій MilTech-девайс за посиланням: https://store.quadro.ua/miltech/.